Дитячі страхи, їх причини і поведінка дорослих

У дітей дуже розвинена уява, і те, що в різні періоди свого розвитку вони переживають так звані вікові страхи, цілком природньо.

Не варто впадати в паніку і занадто тривожитись з приводу психічного здоров'я дитини, адже страхи - це частина шляху дорослішання, а їх подолання - основа майбутньої віри у свої сили та можливості! Які ж типові страхи дошкільнят і як ми, дорослі, можемо допомогти їм  впоратися з ними?

Страх розлуки з батьками переслідує маля з семи місяців і трохи слабшає лише перед школою. Гра в хованки, коли мама ховається за кріслом або диваном, а потім обов'язково з'являється, допоможе карапузові впоратися з його побоюваннями загубити маму. Для того щоб знизити острах чужих людей, краще не залишати дитину з незнайомими для нього людьми, а коли до вас прийшли гості, перебувати поруч із малям хоч би перший час знайомства. До трьох років більшість дітей уже в змозі переносити розлуку й нормально почувають себе в дошкільних закладах.

На першому році життя у дітей з'являються страхи, пов'язані з досвідом взаємодії з різними об'єктами навколишнього середовища (сходи, тварини, усілякі перешкоди). Особливу увагу батьки повинні приділяти поведінці на дорозі й в інших небезпечних ситуаціях. Дитина в цей час засвоює новий досвід, необхідний йому, щоб справлятися зі складними й небезпечними ситуаціями в майбутньому.

Страх звикання до горщика може виникнути в 2-3 роки. У цей час дитина вважає, що сеча та кал, з якими він розстається, - невід'ємна частина його самого, і те, що ці частини зникають в унітазі, може стати для нього сильним переживанням. Щоб переживання не ставали негативними, не слід відразу виливати вміст горщика в каналізацію, краще зробити це трохи пізніше. Можна також підтримувати гру дитини з улюбленими іграшками, які користуються горщиком, це позбавить маля  непотрібних побоювань. Ще – унітаз часто звучить занадто гучно і агресивно з точки зору дитини.

Острах купання (2-3 роки). Дитина боїться не води, а її властивостей: плинності, температури і т.д.  Щоб упоратися з неприємними переживаннями, необхідно під час купання брати із собою улюблені іграшки, грати з ними у воді - обов'язково при активній участі батьків. Якщо дитина не проявляє особливих симпатій до води, його не варто насильно вчити плавати. Важливо спостерігати за дитиною, вона сама підкаже, коли буде готова засвоїти нову навичку. Надмірні емоції можуть теж викликати в дитини певні підозри.